ФЛОРА УКРАЇНИ

Дослідження, проведені в 1997-2000 рр. на ділянці лівобережних терас р. Дніпра (між гирлами старого і нового русел р. Орелі), виявили високу фітосозологічну цінність даної території. Однак, природа цієї ділянки трансформується під впливом зарегулювання Дніпра і побудови Дніпродзержинського водосховища, і тому комплекс, крім негайного  заповідання, потребує ретельного вивчення  і моніторингу за станом біорізноманіття.

В колі наших інтересів знаходяться три перші тераси долини, з яких заплавна - практично затоплена водами Дніпродзержинського водосховища (за винятком ділянки від греблі ГЕС до меж Дніпровсько-Орільскього природного заповідника). Друга (піщана) тераса найкраще збереглася, але нині є основним місцем житлової забудови і стихійної рекреації. На третій терасі природні солонцюваті луки, солончаки і саги поєднуються з сільгоспугіддями.

Сучасна флора і рослинність природних і напівприродних ділянок відповідно репрезентує природно-історичні особливості кожної з терас. На кожній з них представлені раритетні популяції видів і фітоценози, притаманні даним геоморфологічним утворенням (терасам).

В заплаві р. Дніпра з типовим сполученням єриків, боліт, лук, осокірників і дубняків зберігаються найбільші в регіоні популяції Orchis palustris. На луках, крім того, зростають регіонально рідкісні Iris sibirica, Coronaria flos-cuculi, з цінних аборигенних угруповань – псамофітні ценози із участю Sedum sexangulare, чорнокленові в’язо-дубняки з конвалією звичайною тощо.

На другій терасі (арені) представлений комплекс сосняків і лісових боліт з комплексом північних болотних і бореальних видів - Listera ovata, Epipactis palustris, Dactylorhiza incarnata, Equisetum hiemale, Lycopodium clavatum, шість видів папоротей (в тому числі дуже рідкісний для Степового Придніпров’я  Gymnocarpium dryopteris) та ін.

На підвищеній частині арени, серед кучугур, представлений унікальний комплекс чорнокленових кущів і ксерофітного псамофітону (у флорі сполучуються неморальні елементи - Corydalis solida, Polygonatum odoratum, Convallaria majalis та дніпровські ендемічні псамофіли – Stachys czernjaevii, Peucedanum arenarium, та ін.). На віддалених від Дніпра ділянках арени збереглися залишки піщаного степу з угрупованнями Stipa borysthenica(найбільші в регіоні за площею), в комплексі з березово-осиковими гайками.

В межах третьої тераси зустрічаються залишки солончаків, де зберігаються рідкісні в регіоні угруповання з Lepidium crassifolium, Petrosimonia triandra., Triglochin palustre та ін. В одному з урочищ третьої тераси, у вигині прадавнього меандру, обстежено цікавий комплекс: всередині дуги з лучно-болотної рослинності сформована підковоподібна діброва, а в центральній частині урочища – піщаний степ з березою по зниженнях. Комплекс відзначається багатим складом рідкісних видів, в тому числі численними популяціями Tulipa quercetorum, Pulsatilla nigricans, Clematis integrifolia та ін.

Зараз запропоновано зарезервувати весь комплекс долини Дніпра від старого русла Орелі до границь Дніпровсько-Орільського заповідника, з метою створення тут заповідної території із статусом не нижче регіонального ландшафтного парку.